Пошук

Є речі, які не треба довго пояснювати. Вишита сорочка і глечик молока на столі - це не просто красива картинка. Це наші спогади про дім, про село, про тепло, про бабусю з дідусем, по сільську хату, річку, про любов.

У День вишиванки ми завжди згадуємо традиції. І одна з наших найтепліших традицій - це зв’язок між вишиванкою і тими самими молочними продуктами, що були притаманні і в свята, і кожного дня.

Чому вишиванка і молочні продукти так тісно пов’язані

Вишиванка для українців - це більше, ніж тільки одяг. Це спосіб розповісти про себе без слів: хто ти, звідки ти, що для тебе важливо. Кожному регіону України притаманні свої орнаменти, кольори й сенси. Десь ніжна вишивка білим по білому, десь - яскраві червоно-чорні узори, десь - рослинні мотиви.

А корова у всіх регіонах України завжди була справжньою годувальницею. З молока робили все: сир, масло, сметану, ряжанку, кефір. Без цих продуктів не обходився ні святковий стіл, ні звичайний день. Недарма казали, що якщо є корова, то є достаток.

Молочні продукти на свята

На Великдень обов’язково готували домашній кулич з кисломолочного сиру - пасху. Поруч ставили масло, часто у формі ягнятка. Все це несли до церкви, а потім із особливим настроєм ставили на стіл.

На Івана Купала  зовсім інша атмосфера - літо, трави, ягоди. Готували сирники, вареники з сиром, пили ряжанку з медом. Їли просто неба, у вишиванках, серед квітів і зелені.

Молоко також було частиною повсякденного життя. Зранку - склянка теплого молока. В обід- борщ зі сметаною. Увечері - сирники або млинці. І господиня в вишитій сорочці та фартусі – це була звична картина, без пафосу, просто життя.

 

Чому вишиванка на етикетці - це не просто декор

Коли ми обирали символ для бренду Молочний Дар, хотілося, щоб він був чесним. Вишиванка - це саме така. Вона про увагу до деталей, про майстерність, про те, що якість не вигадують, а її створюють. Так само і з молочними продуктами: це про відповідальність і повагу до того, що ми робимо.

 

Як не втратити це сьогодні

Традиції не живуть у книжках - вони живуть у звичках людей. Можна приготувати сирники,  як колись у дитинстві, або вже за своїм рецептом. Можна постелити вишитий рушник на стіл навіть у звичайний вечір. Можна вдягнути вишиванку не лише “на свято”. І просто розповісти дітям, чому молоко, кисломолочний сир і масло - це більше, ніж їжа.

Ми вважаємо, що вишиванка і молоко - це про справжність. Про те, що не змінюється з часом. У День вишиванки ми вдягаємо сорочку і ставимо на стіл найкраще. Так робили до нас. І так робимо ми.